Хореографія як невід’ємна частина
музичного виховання юних вокалістів
З раннього віку дитина починає реагувати на музичні звуки, а саме - проявляти емоції, супроводжуючи їх хаотичними рухами. Рухи під музику дають вихід підвищеної енергії малюка і сприяють розвитку багатьох корисних якостей. Саме тому правильно підібрана музика позитивно впливає на результат будь якої справи.
Мета впровадження уроків хореографії в комплекс занять вокальної студії - закласти надійне підґрунтя для подальшого фізичного, ритмічного та пластичного вдосконалення гуртківця. Передача музики через рухи, емоційний відгук на музику, виконання простих танцювальних вправ під музику – всі ці складові є домінуючим фактором уроку хореографії. Гарні рухи, разучені на уроці, дитина з радістю та захопленням буде виконувати і дома.
Професор Крестовніков в "Замітках про фізіологію фізичних вправ", писав, що рухи, які виконуються під музику, виконуються набагато легше, дихальний апарат працює більш енергійно, збільшується об’єм дихання, підвищується поглинання кисню.
Заняття хореографічними вправами позитивно впливає на організм дітей: профілактика захворювань серцево - судинної системи; покращення осанки, сили, пластичності, витривалості; придбання життєво-необхідних моторних навичок; покращення статури; вироблення звички займатися фізичними вправами на все життя; розвиток моторної пам’яті.
Багато вчених зазначають, що чим вища рухова активність дитини, тим краще розвивається мова.
У дітей з порушеннями мови, часто страждають загальні моторні навички: рух, що характеризується через відсутність ясності і організації, слабке почуття ритму, координації і т.д. Все це приводить до висновку, що розвиток загальних моторних навичок буде сприяти розвитку мовлення. Ритмічні та чіткі вправи для ніг, рук, тулуба і голови готують та вдосконалюють рухи артикуляційного апарату: губ, мови, щелепи, т. п., а також стимулюють розвиток мозку і мовлення. Всі ці фактори загартовують гуртківців та позитивно впливають на подальші заняття з вокалу.
На початковому етапі роботи увага приділялась лише вокальному розвитку, а хореографічні елементи представляли собою лише рухи рук та повороти тулуба, що негативно впливало на якість та яскравість номеру. З впровадженням систематичних уроків з хореографії гуртківці більш впевнено та невимушено стали почуватися на сцені, вокальні твори стали більш емоційно-насиченими та цікавими як для самих гуртківців та і для глядача.
Співак - це дуже синтетична професія: це і актор і танцюрист, тобто, тільки вокальної освіти недостатньо. Акторська, хореографічна і вокальна майстерність взаємопов’язані. В цьому і основний сенс програми роботи студії де є вокал, хореографія та акторська майстерність.
Цікаве поєднання рухів і співу, тобто постановка номеру - це досить нелегке завдання. Тут є важливим не тільки рівень професійної підготовки хореографа, а й розуміння особливостей вокального мистецтва: відчуття міри рухової активності, розподіл рухів і зміни малюнків відповідно до логічного насичення твору. В цьому складному процесі повинен працювати весь колектив – керівник - діти - хореограф. Робота над постановкою номеру проходить в декілька етапів:
I ЕТАП
- знайомство з музичним твором, розучування та відпрацювання мелодичної лінії (керівник - діти);
- розучування окремих відповідних танцювальних рухів (хореограф -діти).
II ЕТАП
- постановочна робота (хореограф - діти);
- вокально - хореографічна робота (хореограф – діти - керівник).
III ЕТАП
Плануючи роботу занять хореографії навчальний план вокальної студії повинен включати:
- створення почуття ритму, розвитку музичного-ритмічної пам'яті
- розвиток музичного слуху, підвищення сприйняття музики
- покращення моторних навичок, розвиток умінь володіти своїм тілом та
емоціями, зміцнення м'язів.
Завдання:
ü -- розвиток загальної, дрібної роботи артикуляційної моторики;
ü ---формування правильного дихання;
ü --розвиток здатності орієнтуватися в просторі;
ü --розвиток чітких скоординованих рухів у поєднанні з мовленням;
ü --формування майстерності релаксації;
ü --розвиток і корекція музично - ритмічних рухів.
На заняттях, за допомогою різних типів вправ, широко використовувати :
- вправи на орієнтування у просторі;
- засвоєння образно-просторової орієнтації;
- засвоєння дій з предметами.
- ритміко-гімнастичні вправи;
- відпрацювання необхідних моторних навичок відповідно до музики;
- формування вмінь «рухатися всім тілом»;
- розучування танцювальних рухів.
До занять з хореографії відносяться:
ü --ходьба, біг, стрибки;
ü --танцювальні рухи;
ü --дихальні вправи;
ü --вправи для розвитку тонус м'язів;
ü --вправи під рахунок;
ü --елементи аеробіки;
ü --вправи з предметами (уявними);
В процесі роботи над рухами під музику, формуються нові художні смаки гуртківців, підвищується творча активність.
Таким чином, уроки хореографії є невід’ємною частиною гармонійного розвитку дитини.
Методист Маріанна Калинюк
