МУЗИКА І ЗДОРОВ'Я

 

                       

   МУЗИКА І ЗДОРОВ'Я

         З давніх – давен люди звертались до музики, як до чарівної сили. Звук і музику в лікувальній практиці стали використовувати з до­історичних часів, що відобразилося в релігіях, віруваннях і багатьох переказах і міфах. Про це свідчать і етнографічні дослідження.

Корифей античності Платон, вказуючи на виняткову роль музики у вихованні мужньої, героїчної особи   і  вважав, що немає гіршого способу руйнування характеру, ніж відхід від музики сором'язливої і скромної.

У творах батька медицини Гіпократа,  великого уче­ного античності, клятву якого до цього дня повторюють лікарі всього світу, можна зустріти не тільки рекомендації лікування музикою, але і обґрунтування різної дії на людей чотирьох вперше визначених ним типів темпераментів — холериків, флегматиків, сангвініків і меланхоліків.

    Гіппократ рекомендував своїм пацієнтам слухати музику, відповідну до їх темпераментів:

 • холерикам — спокійну, злегка тягучу, але освіжаючу, що до­помагає голові бути ясною («музика завжди повинна хвилювати помірно»);

•  флегматикам — таку, що спокійно входить в думки, відчуття, без багатократного повторення однієї і тієї ж теми;

•сангвінікам — з мелодією, що летить, зрозумілою музичною основою, що асоціюється з танцювальною, яку можна порівняти з вальсом;

•   меланхолікам — піднесену, але з дуже ясною темою.

«Призначення музики, — писав німецький музичний теоретик Маттесон, — спочатку полягало в тому, щоб тримати нашу душу в солодкому спокої, або, якщо вона втратила його, знов за­спокоїти її. Наші сучасні віртуози прагнуть лише розважати і вражати своєю високою досконалістю, колишні ж уміли робити своїх слухачів сумними, живими, гнівними, зако­ханими ... Музичні секрети цього в наші часи втрачені».

У другій половині XX століття зріс інтерес не тільки до музи­котерапії, але і до механізму її дії. Меланхоліки люблять серйозну, сумну гармонію. Сангвініків, завдяки легкій збудливості, завжди притягує танцювальний стиль. До таких же гармонійних рухів прагнуть і холерики, у яких танці приводять до сильного збудження. «Флегматиків, — відзначав А. Кірхер, — зворушують тонкі жіночі голоси».

Перший з елементів музики, з яким ми знайомимося в своєму житті, — це ритм. Знайомство відбувається ще в утробі матері, коли немовля чує биття її серця. Припускають, що власне серцебиття і навіть дихання підсвідомо впливають на наше сприй­няття ритму. Тому, можливо, не випадково більшість людей віддає перевагу музичному темпу приблизно 70-100 ударів в хвилину. Це середній пульс здорової дорослої людини.

Фран­цузький музикотерапевт Ф. Маман, вивчаючи дію різних нот на клітину, дійшов висновку, що нота «ля» благотворно діє на всі орга­ни будь-якої людини, заспокоюючи і релаксуючи її.

 Ця галузь знань ще мало вивчена, дослідження знаходяться у стадії експериментів, проте двері в цей цікавий світ вже прочинені. 

Мелодії здоров'я.

Найбільш сти­мулюючі впливи на наш організм мають звуки високих частот. Нам навряд чи за­хочеться рухатися або танцювати під музику з таких звуків, але найвищі частоти, навіть у невеликих до­зах, дозволяють активізувати мозок і підвищити увагу. Це своєрід­ний «звуковий вітамін С».

Скрипкова музика дозволить вам одержати найбільше задо­волення.

Шкіра - орган контакту організму із зовнішнім середови­щем- повідомляє його про всі зміни в зовнішньому і внутріш­ньому світі. Вона бере участь в диханні, регуляції тепла, обміні речовин. Чиста і здорова шкіра свідчить про те, що ці процеси пере­бігають нормально. Коливання музичного звуку  також  впливають  на шкіру.

За допомогою звуків і музики можна регулювати ритм серце­вих скорочень. Серцебиття реагує на частоту, ритм і гучність — чим швидша музика, тим швидше б'ється серце, чим вона повіль­ніша, тим повільніший ритм серцевих скорочень.

Повільне серцебиття заспокоює мозок і допомагає організму самозцілюватись. Дослідження  показали, що прослуховування важкого року підвищує ритм серцевих ско­рочень, легкої і плавної музики — заспокоює серцевий ритм і дозволяє тренуватися довше і з більшою користю.

Співайте своїм дітям від народження і до 3-ох років колискові пісні і це, за думкою болгарського психотерапевта П. Рандєва, по­може їм бути врівноваженими, спокійними і добрими людьми в майбутньому, адже сон від дії колискових пісень особливо міцний і глибокий.

Мелодія — це одноголосно виражена музична думка. За твер­дженням фахівців, слово «мелодія» походить від грецького слова «мелос», що означає «пісня». Мелодія, згідно з визначенням слов­ників, — це приємна музика або мелодійні звуки.

Проте, не будь-яке поєднання звуків складе приємну мелодію. Наприклад, великі і часті інтервали між нотами додають мелодії різку уривистість і драматизм. А якщо між нотами менше інтерва­лів, то мелодія ллється плавно і приємно. Від того, як організовані ноти й інтервали між ними, залежить, буде мелодія сумною або веселою. Так само, як і у випадку з гармонією, мелодії властиві певні підйоми і спади; такі зміни висоти звуку знаходять відгук у нашій душі.

Усі разом ці елементи музики, чинячи могутню дію на слуха­чів, можуть або спонукати їх до чого-небудь, або заспокоїти. Це пояснюється різними процесами, що відбуваються в нашому мозку, коли ми слухаємо музику.

 Неоднакова дія на нас різних жанрів музики, як і окремих її елементів, пов'язана з тим, що в межах кожного жанру існує різно­манітність стилів. Ми знаємо про наслідки концертів важкого року і в той же час рок-музика у виконанні таких геніальних артис­тів, як Елвіс Преслі і Майкл Джексон, сучасних рок-гуртів може пробудити відчуття, стимулювати активні рухи, зняти напругу, ослабити біль і понизити неприємний ефект гучних і різких звуків навколишнього середо­вища.

Негативні реакції стилів панк, реп і хіп-хоп існують поряд з позитивним впливом: можуть як збуджувати молодих людей, призводити до небезпечних пристрастей натовпу, так і підвищити активність, допомогти їм самовизначитися.

Музика різних жанрів і стилів викликає в душі цілий спектр неповторних відчуттів, які у кожного з нас виявля­ються по-своєму

Підбирайте свої маленькі збірки музичних записів з великою ретельністю. Відбирайте тільки ті записи, які дійсно «говорять» з вашим розумом і серцем, за власним смаком, незалежно від моди.

Спробуйте слухати музику, яку ви поки що не зовсім розумієте, але яка, за вашими передчуттями, врешті-решт виявиться відповід­ною для вас. Уникайте слухати ту, яка не додає вам ні відчуттів, ні інтересу до життя.

Учені відзначили ряд залежностей, що існують між музичними уподобаннями слухачів і особливостями особистості.

Якщо ви правильно визначили свій темперамент, вам буде легше підібрати для себе цілющу мелодію і тим самим уникнути , неприємностей, наприклад, пов'язаних з властивостями коливань.

Відмічена відмінність музики, необхідної для  екст­равертів і інтровертів (людей, обернених, відповідно, назовні і всередину себе — за класифікацією швейцарського психолога К.Г. Юнга). Екстравертам, порівняно з інтровертами, краще для цих цілей узяти легку естрадну музику, ніж серйозну академічну і навпаки

Музика таїться в інструментах

Англійський поет Самюел -Тейлор Колрідж , в будинку якого над вікном висіла арфа, надихнула його на такі рядки: «Ах, якби вся жива природа була нічим іншим, як органічними арфами, налаштованими на різний лад, що звучали б у свідомості як єдиний розумний вітер, єдина душа, єдиний Бог».

У давнину саме звуки арфи вважалися найбільш цілющими. За переказами, арфа (ліра) Орфея, що продовжувала звучати і після його смерті, несла не тільки здоров'я людям, але і перетворення навколишнього світу:«...квіти рослини тягнулися до його музики, схилялися крижані вершини, сонце й дощі будили весняну приро­ду», — читаємо ми у Вільяма Шекспіра.

Арфа  має в своєму розпорядженні «обширну палітру тональних кольорів», багато з яких заспокоюють, а також ство­рюють ефект за рахунок унікальних гліссандо (способу переходу від одного тону до іншого з програванням проміжних тонів).

Флейта— найстаріший з відомих в світі музичних інструмен­тів— була зроблена 43-82 тисячі років тому. Цей інструмент був знайдений у середині 90-х років XX століття в Словенії, до того як люди осушили землю під посіви і пасовища. Низинні райони ба­гатьох країн були покриті заростями очерету. З його стебел виго­товлялися флейти Пана (пан-флейти). Це музичні предки трубок церковного органу, головного інструменту служб у великих соборах західного світу.

Музика флейти або ріжка допомагає розкриттю істинного «я» в пошуках власного голосу та мови. Тому духові інструменти корисні для подолання проблем, пов'язаних із страхом: вони допо­магають досягти самоповаги і відчуття рівності з іншими. Вони також сприяють поглибленню і розвитку дихання.

Струнні інструменти, такі як скрипки, вимагають найгострішого слуху.

Гра на струнних інструментах може допомогти відновленню і покращенню зв'язків у всіх сферах життя, встановленню мело­дійної гармонії.

Композитори, знаючи особливості голосів кожного інстру­менту, в своїх творах моделюють емоції слухачів. Глибоко хви­люють сумні інтонації фагота, надовго врізається в пам'ять хриплий голос саксофона-тенора в блюзових мотивах, викликає незвичайне пожвавлення і радість ритмічний бас труби.          

Наш голос може бути не тільки музичним інструментом великої сили, характеру і пристосованості, але, і будь-який інструмент, один з найдоступніших звукових ліків, чудовим засобом зцілення. Джерело голосу – видих легенів, вібратор – голосові зв’язки в гортані, а резонатори – повітряні порожнини і структури горла, рота, носа і синусоїдних пазух.

Голос людини або звуки на основі дихання, на відміну від безлічі інших звуків, що виробляються нашим тілом (плескання в долоні, тупання ногами, скреготу зубів...), відображають не тільки його фізичний стан, але і розумове і емоційне, духовне життя.

    Як душа пов'язує окрему особу з духовною єдністю людства, так і голос встановлює контакт між індивідуальною системою коливань організму, що з’єднує найдрібнішу хвилю з енергією всесвіту.

Розуміння природи голосу, знання ефекту звуків є наукою не тільки зцілення, але і самопізнання.

Голос має не тільки терапевтичні, а й діагностичні властивості. Вслухуючись в нюанси власного голосу і голосу інших людей, можна зрозуміти багато з аспектів здоров'я. Ознаки здорового голосу – різносторонність, чутливість, теплота і чистота тону: голос повинен бути чистим, яскравим і відкритим, без слідів примусу або напруги. Крім того, здоровий голос володіє достатком життєвої енергії, здатної долати труднощі, розчарування і біль.

Існує не мало методів співу, розвитку і постановки голосу. Практична мудрість при їх вивченні полягає в тому, щоб вибрати для себе відповідну техніку.

Критерії „хорошого співу” – легкість і свобода, що відчувається виконавцем і приємні емоції, що відчувають слухачі.

Голос – ваш природний цілющий інструмент. Бережіть його!

 

                                                           Підготовлено за  матеріалами книги

                                                                                 С. Шабутіна, І Шабутіної, С. Хміля.

                                                                                        „Зцілення музикою”

                                                                                                                          

 

 

 

                                       Методист ЧОЦЕВ  «Юність Буковини»       Надія Вовк